Цей один із найпопулярніших у світовій літературі романів спочатку
публікувався окремими розділами в газеті «Ле Сьєкль» з березня по липень
1844 року як традиційний роман з продовженням, розділи якого обривалися
на найцікавішому місці.
Книга присвячена пригодам юного французького
дворянина Д’Артаньяна, який покинув свою батьківщину Ґасконь, щоб стати
мушкетером короля Франції, та його друзям Атосові, Портосові й Арамісу.
Історія, блискуче описана Александром Дюма, охоплює період між 1625 та
1628 роками, коли королем Франції був Людовік XIII, людина надто слабка й
недосвідчена для правління державою. Фактично влада належала
кардиналові Рішельє, на якого король покладався в усіх політичних
справах. У романі вони ведуть приховану війну між собою. Інструментом
цієї боротьби стають добірні військові частини — полк мушкетерів,
улюбленців короля, та полк гвардійців, улюбленців кардинала. Дюма також
використовує відому з історії ворожнечу між кардиналом та королевою
Анною Австрійською...
При написанні роману Дюма спирався на «Мемуари
Д’Артаньяна», книгу Гатьєна де Куртіля, написану 1700 року. Спершу Дюма
назвав свій твір «Атос, Портос і Араміс», але видавцю така назва не
сподобалась і він запропонував іншу — «Три мушкетери», на що Дюма радо
погодився, «адже мушкетерів насправді не троє, а четверо, — назва буде
абсурдом, а це обіцяє роману більший успіх».