Різдвяна свинка

Ця книжка стала однією з найулюбленіших, перечитували багато разів, рекомендую!

Читали з сином 9 років. Дуже захоплююча історія, деякі моменти щемливі до сліз, що декілька разів прийшлось заспокоювати сина. Але історія настільки насичена цікавими подіями пригодницькими, що швидко перемикає на позитивні моменти. В історії багато колоритних персонажів, повчальних моментів - вчить бережно ставитись до своїх улюблених речей, кидати згубні звички... Настільки нам сподобалась книга, що ми знайшли в продажу іграшку по опису схожу на ГС, вона приєдналась до наших улюблених м'яких іграшок.

"Утрати – це частина життя"
Ніби фраза з нашого воєнного сьогодення. Але це репліка з дитячої книжки "Різдвяна Свинка".

Історія дитяча, а смисли дорослі.

Це історія про втрати й душевний пошук утраченого. Але це багатопланова історія. І коли ми завершили її читати я ще довго відрефлексовувала😅 і зрозуміла, що вона і про дещо інше.

Як кожна хороша казка, історія має героя, що поборює Зло. Зло це чудовисько Згубник як уособлення гігантських сміттєзвалищ, де речі знаходять свою смерть. Герой — хлопчик, який шукає загублену іграшку.
Але чому казка названа другорядним персонажем?

В основі сюжету прив’язаність хлопчика до м’якої іграшки. Не просто улюблена річ, а психологічна опора, захист і заспокоєння. Коли вона зникає, дитина втрачає не предмет, вона втрачає відчуття безпеки.

Оповідь весь час про загублені речі, але потім ми бачимо складніші категорії: втрачені Фортуну, Амбіцію, Владу, Принципи, Надію. Для чотирирічної дитини вони ще незрозумілі, але для дорослого стає очевидно, що йдеться про рушійні сили людського вибору, про те, що формує наші рішення і визначає їхню ціну.

І саме тут історія робить дуже наглий поворот. Найбільш самопожертвенний вчинок здійснює не головний герой, а його супутниця — Різдвяна Свинка. Не та, від кого ми цього сюжетно чекаємо, а та, хто просто платить повну ціну за свій вибір. Правда про цей вчинок і стає кульмінацією оповіді. Бо вирішальними виявляються не амбіція, не влада і не прихильність фортуни, а готовність втратити щось своє заради іншого. І кожен вибір у цій історії має ціну.
Просто не кожен готовий її сплатити.

Про що книга ще.

В першій частині книги чудово змальована тонка психологія дитячих почуттів: розлучені батьки, біль, який часто недооцінюють дорослі, і знайоме "нічого, дитина переживе". Книжка дуже повчальна саме для батьків: де в цій реальности місце дитячого болю.

Водночас книжка вчить дітей цінувати речі. Тепер я можу сказати Марічці: так необережно кинута річ легко загубиться і потрапить на пустище неоплакуваних, де її зжере Згубник.
А коли зник відсмоктувач для носа, ми вже разом жартували про Країну Загублених і Де-Ж-Воно-Запропалівку 🙃

Також ми бачимо другий шанс: речі можуть бути знайдені, перероблені й служити далі.

Звісно, це і різдвяна історія про чудо, про ту мить, коли ми всі десь глибоко всередині сподіваємося на повернення втраченого.

А ще тут є фразочки, які любить чіпляти Марічка типу: "шкарпетки для півночі, парасольки – для найкращих, та коли все летить шкереберть, візьми з собою друга".

Повчальних історій багато, але ця вчить через почуття.
Це перша книжка, яку я читаю дітям і яка так мене вразила. Я не очікувала від дитячої історії такої глибини.

Джоан Ролінґ — справді видатна письменнниця та чудова оповідачка.