Історичний роман у віршах «Маруся Чурай»
визначної української поетеси Ліни Костенко — один із вершинних творів
української літератури, своєрідна енциклопедія духовного життя нашого
народу в XVII ст. Висока драма любові вирує на тлі епічних історичних
змагань, де доля легендарної Марусі Чурай тісно переплетена з долею
України.
Подарункове видання з ілюстраціями Владислава Єрка,
що надруковані особливим способом – з бронзою і металізованою фарбою.
Обкладинка обтягнена коштовною тканиною із золотим та сліпим тисненням.
Тетяна
12 жовтня 2022, 19:33
Оформлення книги, папір, ілюстрації - дивовижні! Постійно хочеться її брати до рук, переглядати. Ну і сама Ліна Костенко - класика світової літератури
Ганна
19 лютого 2022, 20:23
Її любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі
Відомий історичний роман у віршах, в якому особисті долі героїв тісно переплітаються з долею України. У творі дві сюжетні лінії. Перша присвячена життю дівчини з легенди Марусі Чурай, друга - показу історичних подій, які відбувалися на території України за часів Богдана Хмельницького. Молоду дівчину судять за вбивство людини - вона отруїла свого коханого. У суді, як завжди, точаться баталії, але все ускладнюється ще й тим, що це не звичайна дівчина, а відома на всю Полтаву та за її межами Маруся Чурай, яка своїми піснями не один раз піднімала бойовий дух козацького полку. І хоч на захист дівчини один із козаків наводить фразу, що Гриць зрадив її і це прирівнюється до зради Батьківщини, закон засуджує поетку до страти. І вже в своїй камері Маруся пригадує всі події, які призвели до вбивства, ніби прийшла до свого читача на сповідь. А далі буде підготовка до страти, несподіване помилування, проща до Києва... Друга сюжетна лінія має не менш захопливі події: козацький полк готується до походу та вирушає до Білої Церкви, спустошення Києва радзивілівськими військами, облога Полтави поляками... Змальовуючи ці події, Ліна Костенко порушує багато проблем: вірності і зради (і людині, і державі), патріотизму і пристосуванства, батьків і дітей, служіння народові тощо. Але для мене це твір перш за все про любов, чисту, всеохоплюючу, жертовну: "Її любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі".